Ідіоти блукають вулицями
Ідіоти блукають вулицями,
Разом з ними їх коханки.
Ходять, шукають себе до ранку,
Усміхаються комусь на світанку,
Вигукують: “Це – ми! Це – ми!”.
Бавляться, очі свої ховають дивні,
Зараховують іспити, заліки,
У кав’ярні замовляють столики,
Лікують в нирках коліки,
В музеях шукають мамонта бивні…
Скільки їх поруч існує з нами?
Ми – нормальні? Чи ідіоти?
Ходим в школу, чи на роботу…
Не міняється світ ні на йоту.
Не лікуються кляті шрами.
