І вони говорили завжди не про те
І вони говорили завжди не про те:
Він ділився про мрії свої, проте,
Це було щось маленьке і незначне.
А вона прикидалась, що вірить в усе оце.
І вони говорили на різні мільйони тем:
Про старіння й про те, що ми всі помрем,
Про зірки і планети, падіння комет,
І влаштований нею вечірній пікет.
Але все це було не про те завжди.
Їй хотілось сказати йому: — Зажди,
Може, хочеш дізнатись, що на душі?
Він б зізнався, що пише для неї вірші,
Хоч йому видається це все дурним.
А вона б розказала, як добре їй було з ним.
Що в дитинстві він був диваком для всіх,
Що вона ненавидить, коли випадає сніг,
Що для неї кохання не має строк,
Що для нього вона — найкраща з усіх жінок,
Що вони зустрічались в минулих життях,
Що від неї у нього поїхав дах,
Що вона йому сниться, їй сниться він,
Що у неї підвищений інсулін,
І вона точно знає, від чого помре.
Але говорили вони не те.
