І там де зоряний світанок
І там де зоряний світанок
Нам дарував свої вогні
І втаємничений серпанок
Зникав із ніччю в вишині,
Лишили ми своє кохання
Відверте й щире мов маля
І наші боязкі зізнання
Тепер шлють спомини здаля.
Кохання перше чисте ніжне
Не повернути й не знайти,
Воно мов поле білосніжне
Яким доводиться пройти.
На жаль - пройти то й потоптати
І знищити його красу
Й на все життя запам'ятати
Мить дивовижного часу,
Ту мить яка серця єднає
У відданому почутті
Бо серце молоде кохає
Й про щастя мріє у житті.
Ця мрія мов серпанок ночі
Що тане вранці як туман
І забирає твої очі
І повертає свій обман ...
17.04.2021
