"... И друзей созову... " /з Б. Окуджави/
Грузинська пісня ( з Б. Окуджави )
Виноградне насіння Землі від душі своїй зичу
І лозу поцілую, і грона достиглі зірву;
Друзів скличу до строку, любов у душі таємничу,
Подарую їм з щастям, як пісню зіркову нову.
Ви, збирайтеся, гості мої, пригощати Вас буду,
Говоріть мені прямо чим славлюся, з вами, чи ні ...
Цар Небесний нас вибачить, може, до Вищого Суду,
А інакше навіщо живу на землі, щей в борні?
У червоному з темним, своєму, співатиме Далі,
Я, у білому з чорним, вклонюсь їй, у шані, до ніг.
Враз заплачу, помру у любові, всесвітній печалі,
А інакше навіщо живу на землі, ще й в борні ?
І коли запалає, в кутах золотіючи, захід,
Знову й знову у пам"яті, як і завжди, наяву :
Синій буйвіл і білий орел, і форель в златі ... - закид ...
А інакше навіщо живу на землі, так - за пісню нову.
