Friendly Fire
Я закутаю заплутаю твої чудові руки
Мотузки в кайдани в'ють з обсидіану павуки
Під кривавим небом плачуть заблукалі бастрюки
Від очікувань зостались лиш Ніщо та Навпаки
По мереживу зі шрамів доторк твій - електрошок
Вириваю твоє серце і кидаю у мішок
У мішок розбитих мрій, у мішку стоїть душок
Мертвий я серед метеликів з ампутованих кишок
Ти знайдеш свою аптеку, знайдеш тесту смужки дві
Крізь мереживо танцюють орки в моїй голові
Знову думка-слово-шинка, я шинкую ворогів
Ті дві смужки знов розкрились - з крові туз у рукаві
Сорок років, сороковнік - ані сина ні дочки
Без проблем обох заміню, як за помахом руки
І коханця й чоловіка, і всі сльози й сорочки
Я двохсотий-переможець, я - надгробки-пелюшки!
Волонтер із інтересом, я додам за ліжко бал
Я боєць пустого тилу, я солдат універсал
Friendly fire не "через силу", а "для сили в п'єдестал"
Безробітній охоронець я розбитого моста
Під розірваним небесним куполом застрягла ти
Поміж сосон трьох, в дорозі - сонні вламки від мети
Що є спільного у мареннях самозванця-сироти
І поета-африканця? Відповідь одна - лиш ти.
