Філіжанка
Ти пахнеш кавою, ти знав ?
У сутінках на заграві світанку
І гіркотою присмак віддавав
Ти не із цукром філіжанка.
Я не вгадала , беручи горня
У поспіху з намоклого прилавку
Хтось нецукрований замовив і не взяв
А я взала , і помчалась по ранку.
Я випю , все ж таки тебе до дна
Хоч ти терпкий і зовсім не солодкий
Та на дощовий початок дня,
Ти те що треба – та не зовсім.
Ти включиш розум , і проясниш світ
Ця слякоть раптом стане не важлива
Моторчик вічний й кофеїн
І чергова робоча днина …
Я пробіжусь ,прокручусь ,пролечусь,
Дотягнуся позначки обіду
Й на мить коротку , трішки притомлюсь
Від тебе в крові не лишилось й сліду
Й у осінь вибіжу в черговий раз
У поспіху оплачуючи каву
Та вона солодка буде на цей раз
Гіркий ти добрий лиш із ранку .
