Друг
Хоч ми з тобою дуже різні люди,
І кожен стежкою життя окремою біжить,
Але я вірю, так назавжди буде,
Цій дружбі сильній суджено назавжди жить.
Бувають дні, коли в душі тривога,
І зрозуміти біль сердечний,
В стані ти лишень,
В ці миті-ти найкращий лік, і безперечно,
Розбити здатний смутку камяну мішень.
Слова твої для мене не пусте звучання,
В них завжди мудрий і глибокий сенс,
Вони, буває, у важкі хвилини,
Як крила, зможуть підійняти до небес..
