Диявол
Я знаю - диявол приходить не сам
Він ходить, дарує спокуси,
обплітаючи радості храм
цілуючи нічні солодшаві узи.
Він деколи такий, який потрібно
і він у тому місці, що і ти,
там, де було тобі самітно,
він дивиться на тебе з висоти.
Як тонко відчуває твою душу
і давить відповідні струни,
не хочеться віддатися, та мушу,
як віддались йому прадавні гуни.
А може просто хочеться любові?
Чи просто хочеться вина?
Чи хоче лиш відпити з чаші крові,
лиш маючи послушного раба?
Ми всі — раби свого гріха,
якого не позбудемось ніколи,
та все ж яка та мить мала —
солодких уст ін'єкції, уколи.
Нам просто хочеться тепла,
не жару від пекельних сковорідок,
а світу, де думки й слова
торкаються душі жаринок.
Лише за мить у час самотності,
як за самотність серед гаміру,
віддам назад я лік зворотності,
прокинувшись самотнім замертво.
І незабуті дарма миті
пройдуть крізь наші сни і спогади,
щоб разом в пеклі й разом в житі
закінчувати знову здогадки.
