Дістало
Так дістало.
Ця несправедливість
Ці чорти
Які звуть себе "людьми"
І те, що це не змінити
Топить у океані
сподівань та мрій
Ще більше
Ще дужче
Ще болісніше
Як ж воно то дістало
Ви би знали
Я сказав би дещо
Але ж не можна усіх заганяти
Під одну категорію
Проте, так хочеться сказати
— Йдіть ви всі до сраки!
Ой, вибачте. Більш так не буду
Ще раз скажу
— Йдіть усі ви нахуй
Можу ще раз сказати
— Йдіть ви нахуй
Ну а що, римується ж!
Вони сруться
сруться
Ще раз сруться
Не зрозуміло за що
Вам що..
так складно зрозуміти
Що люди усі різні?
Чи що?
Невже
так складно поважати один одного?
Та господи, себе хоч милого!
Як у такій комунікації
Можна знайти
Сили Підтримки
Тай хоч одного побажання
Хай тобі щасти!
Ні.
У відповідь прилетять кістки
Хе, помідори. Усе що тільки можна..
Тільки не повага.
Хоч ці слова нічого нового
не скажуть
і не принесуть
Але
Любіть один одного
Та поважайте.
Хай щастить тобі!
Мій любий, друже.
Живи, Кохай.
Мандруй. Співай.
Спочивай.
Та не забувай
Що ти – кохане дитя планети цієї
І робити можеш усе
Лиш з однією умовою
Поважай ти інших та себе!
