День пройшов і знову тиша
День пройшов і знову тиша,
Знов самотність на порозі,
Чути як домашня миша
Щось мудрує на підлозі.
Домовик хропе ледь чутно
Ще не час для чергування,
А в вікно журливо смутно
Заглядає нудьгування.
Сонце вранішнє світило,
Обіцяло радість ранком,
Певно щось його знітило
Під лазуровим світанком.
День минув такий як завжди,
Час збігав з очей водою,
Знов ті ж самі негаразди
Йшли до хати галайдою.
День як всі що вже минули
І лишились за спиною,
Вранці мрії спалахнули
Щоб проститися зі мною.
З сонцем кожен день вітаюсь
Щоби дарувало мрії,
Та у сутінках лишаюсь
Без найменшої надії.
Домовому їсти лишу,
Хай мене охороняє,
Береже мій сон і тишу
Й вурдалаків відганяє.
Може завтра дочекаюсь
Мрії що мене не лишить,
Я до неї призвичаюсь
Хай мою зневіру тішить ...
01.03.2021
