Де ж ти, кохано?
Не пам'ятаю вже, яка вона була
Та сама дівчина зі сну
Її очі як оксамитове небо
Переливаються на яву
І кожен день гадаю я
Де ж ця дівчинка нуарна
Що невпинно так благала
Ну скажи ж мені три слова:
- Я, тебе, кохаю.
Невже у тебе ком у горлі, краля?
Скажи ти уже від щирого серця:
Вітаю тебе, малая!
Із ще одним незграбою
У твоєму незграбному житті
Де усе неначе в казці
У рожевому еротичному сні
І було б усе й далі пречудово
Якби це була б не ти
Та скажи мені ти врешті решт
Де ж ти?
Бо не бачив я тебе з тієї самої зими
Коли та квіточка що розквітала почала зогнивати
Коли та пристрасть в очах
почала згасати
І коли було відчуття того
що вже нема
що втрачати
Але виявилось щось та було
Я кохав її так сильно
Як рука стискала член
Я відмовився від порно
І відтоді став я чаклýном
Що придумую з тобою
Доволí страшні речі
Бо не здатний я до бою
З таким великим злом
І прокинувся уранці
Щоб прийняти новий бій
Та відкинутись назавжди
І не думати про битву
Та я все ж таки тебе благаю
– Йди ти врешті нахуй!
Та піди з мого життя
Не залишивши ні сліду
Твого жахливого буття
