Даль неозора
І піти б мені у даль неозору.
Згубити всі сте'жки сліди.
Зібрати свої речі і знов в дорогу,
Знову босій по траві іти.
Так хочу я ту даль обійняти.
Сказавши в решті: «слава Богу»,
Бігти босоніж, квітки цілувати.
І йти у свою даль неозору.
