Цієї осені, я тут
Цієї осені, я буду
Цієї осені, я зможу
Цієї осені, я віру
Я щасливий
Я люблю
Мене люблять
Я живу
Цієї осені, є друзі
Цієї осені, є все
А хоча, кого я обманюю…
Цієї осені, мене не буде
Цієї осені, не зможу
Цієї осені, не вірю
Сумний я
Не люблю
Цієї осені, я вмру
Цієї осені, є вороги
Цієї осені є все...
Привіт! дякую за критику. якщо чесно я навіть й не знав про цей так званий анафор, до тебе звісно XD Дуже вдячний ще раз за критику) P.S. я не поет
привіт) от часто поетам закидають щодо анафори, мені закидали, та до вподоби мені цей прийом, коли він не випадає зі змісту та художньо виправданий. у вас частий повтор, проте він по-різному читається і навіть градація відбувається, що розвиває емоцію. хз. мене це взяло. і простота, що відобразила щирість взяла. гуд.
100%
