Цінуєш, коли втрачаєш
Позволяю себе я любити
І собі позволяю кохати.
Знаю, що словами можна убити,
Не лише злегка поламати.
Я посміла у Бога молити
Ще життя коротеньку днину,
Щоб у хмари з тобою взлетіти,
Народити для тебе дитину.
Я збудую для тебе щастя,
Відверну найстрашніші ненасття,
Я загнуся у працях й турботах,
Попрацюю на кількох роботах,
Щоб зробити тебе щасливим
Через те, що до мене був милим
Я з обличчя не зніму усмішку,
Лиш коханий живи ще хоч трішки.
