Чудернацька…
«Жінка – як музика, її можна любити навіть не дуже розуміючи»
Ліна Костенко
Чудернацька якась ти…І врода твоя незвичайна,
В тобі смуток і радість живуть водночас,
В глибині твоїй є, невідкрита, прихована тайна,
Розгадати яку, не прийшов на Землі іще час…
Чудернацька якась ти…Проте так жадана,
Без твоїх викрутасів, втрачає свій колір життя,
То буваєш болюча, неначе роз‘ятрена рана,
То безмежно грайлива, неначе маленьке дитя…
Чудернацька…Мов осінь з весною сповита,
Як вода і земля, ніч і день, сніг і жар,
То мов равлик в собі, то проста та відкрита,
Позаземних світів, зачарований дар…
