ЧАС ВЕЛЕСА
Багато говорили з поколінь до поколінь,
Багато розтоптали вже і кинули в вогень -
Хіба ще щось лишилося від старих балачок,
Не знайдеш вже і записи тих старих думок.
А ти колись сніжила не жаліючи ні хмар,
Ні холоду, ні вітру, випускаючи пар,
Хоч по зимі тебе кидали в обрядовий вогень -
Ти поверталася щоразу як настане грудень.
Лишень на небі з'явиться осінній Світовит -
На полі не лишилось ні пшениці, ні жит:
За три дні Велес на сопілці вже заграє пісень,
На горобиний стрибок щодоби коротшатиме день.
То час відкласти всьо, шо так горіло в руках,
Покласти меду з дідухами на рушник у покутах.
І дякувати богу, що вродила земля...
Ще вчора пишним житом колосились поля -
Тепер одна тілько лишилась борода для Ілля.
На обжинках колосся все зібрали в снопи,
Бо, чую, холодом повіє - не пройде і доби.
А за добру працю маємо і добрі врожаї,
Бо на свято хто робив - то заслужили усі.
І знають - по весні настане сонячний день,
Бо добре назбирали на Сварожий вогень.
А він собі горітиме всю зиму по хатах -
Не задмухне ніхто навіть і вогника в свічках,
Бо Сонце скоро теж собі відійде до сну
І білий світ на кілька днів порине в повну пітьму.
До Лелі ще чекати як повзти бідному раку,
І ночі будуть довгі аж до самого світанку:
Час Велеса настав - то час пізнати себе,
Бо чутно тихі кроки - то Вона уже йде...
__________________________
Слухайте на YouTube| Spotify| iTunes
Грудень - Час Велеса
Альбом: Так Треба
Рік: 2022
