цегла
я - цегла у стінах між нами
й не знаю чи впаду до землі
матеріал між людьскими тілами
і лиш глина на їхньому тлі
я - стіна, а всі люди лиш цегла
я тримаю в собі цілий світ
я хатина, хоч свою й немаю
а всі люди - то вікна мої
я - лиш вітер, коханням зриваю
листя вмерше на гіллі чужих
я всі стіни собой розбиваю
і кидаю в слід ще жменю слів
я - поезія, я не вмираю
люди - очі, бездонні листи
я читач і всю вічність читаю
мову стін, що так хочуть знести
