Були були
дисоціативне
звечоріле небо ніби вимучена душа,
чи навпаки.
полишає всі справи аж зранку, коли вставати.
а до того у снах їй приходять невірні знаки.
де ж ви були були, зрадливі, коли шукала?
спи, моя, бо прокинешся, вже забувши,
ляж, як сонце, на горизонт, а тоді крізь нього,
пошукай десь, де я не знаю, свої сліди –
знаки, що залишила сама для себе.
де ж ми з тобою були були
щойно,
до того, як стала рука писати?
