Боляче втрачати близьких
Боляче втрачати близьких,
особливо тих, що були весь час далеко.
Боляче втрачати молодих,
бо думав, що буде час про все сказати:
творчі здобутки, емоційні сплески..
але зараз варто мовчати.
Мовчати про біль, про все мовчати.
Прийти одного дня на кладовище,
і тільки там, на самоті із написом нагробним,
дозволити собі !кричати!
про все що наболіло,
про все, що не встиг сказати,
варто прокричати, щоб на глибині двох метрів,
все зрозуміли, щоб все обов’язково почули.
Тільки так, бо більше немає змоги
зазирнути в його теплі карі очі,
бо
він
помер,
а я не встиг йому всього сказати.
