Блукаю по світу внутрішніх марив...
Блукаю по світу внутрішніх марив,
І знову плюю я на стелю, шукаю буття.
А що таке стеля, коли знизу хмари?
Я існував ще до того, як з'явилось життя.
Шукаю я істину між тисячі думок,
Серед сотень правд і неправд шукаю її.
Жахіття — де кожен подих — ковток
В океані буття, де ти — на глибині.
