Більше неба
Коли я тут, а серце у космічній далі
Коли десь там народжене життя,
А я сиджу сама собі в печалі
І світ сам створює моє буття.
Коли так хочеться злетіти в небо
Так крил немає лиш тягар кайдан
А що, як схочу я до тебе,
А ти поглинутий в цей океан.
Я скину всі кайдани і полечу таки у небо,
І з висоти побачу твого серця жар.
І більш в житті нічого вже не треба,
І навіть тих безмежних хмар,
Лиш бути поряд вічність біля тебе
Й щоб не затух кохання нашого пожар.
