Безмежність ти куди ведеш мене
Безмежність ти куди ведеш мене,
Для чого з мене жертву сотворяєш,
Життя мов зірка з неба промайне,
А ти від нього щастя відхиляєш.
І радості в житті що зорь вночі,
Багато але дуже вже далеко,
Для мене ж лише полум'ям свічі
Тріпочуть в серці часом світло й спека.
Чому жаліє вічність доброти
Аби душа не мерзла у безодні
Коли піде стражденна за світи
Шукати очі лагідні Господні.
Чому завжди зі мною тоскний сум
Якому ради від життя немає,
А звідусіль дзвенить глузливий глум
Що сенс життя по крихті віднімає.
Безмежність, я тобі не підкорюсь,
Таким як є упертим буду жити,
Щодня щосили з вічністю борюсь
Щоби у Бога ласку заслужити.
Безмежність, я не жертва, я борець,
Який вже є, як можу так і б'юся.
Мене таким у світ привів Творець
І я лише йому в житті корюся ...
26.02.2021
