а під вечір я забуваю все, що ти робив і про що казав
а під вечір
я забуваю все, що ти робив і про що казав
моя віра отримує амнезію і шукає найближчий вокзал
я розгублено бачу, як все йде кудись на дно
і не знаю насправді - було взагалі воно?
прилипають так швидно
і сумніви і страхи
я молюсь без зупину найкращим своїм святим
намагаюсь позбутися будь-яких зайвих назв
які знають, напевно, не мало про кожного з нас
я борюся з усім, що нас будить в чужих містах
я ненавиджу всіх, хто цілує твої вуста
ти смієшся з моїх цих дитячих
щоденних атак
що ж
хоча б так
хоча б так
