"А наостанок я скажу..." /з Б. Ахмадуліної/
А наостанок я скажу..,
А наостанок я скажу:
Прощай, люби лиш загадкових...
Як з розуму сходжу, чи йду
До меж безумства - меж зіркових.
Як ти любив.., ти пригубив,
Любов в загибелі.., невдячно...
Чи в цьому справа... - все ж любив..,
Згубив, невміло, необачно...
А наостанок я скажу:
Роботу скроні.., Бог спаси,
Вершать, але... вже впали руки,
І зграйкою мчать навскоси,
зникають запахи та звуки...
А наостанок я скажу: прощай,
Любові кращий в'язень
Нам не готує зустріч рай:
Прощай, - не маєш зобов'язань...
