Королева Гір Клавдія Дмитрів
Всевишній, Україну бережи
І відведи від нас усіх ординців,
І шлях до перемоги нам вкажи,
Врятуй, Всевишній, мо́лю, українців.
Нам поможи піднятися з руїн,
Щоб ви усі, тварюки, поздихали
За те, що руку ви на нас підня́ли!
Смердючії убивці ви, раschиsти,
Вам мариться Бандера і нацисти.
В краю́ барвистих вишиванок,
В краю́ любові і добра́
Води набе́ру повен дзба́нок,
Відчую по́дих від тепла́.
В краю́ барвистих вишиванок
Всевишній, Україну вбережи,
В молитві я звертаюся до тебе,
І ворогові шлях його вкажи,
Війни як хоче – хай провадить в себе.
У МИРІ хоче Україна жить,
Ранок був у нас нетихим,
Та Госпо́дь життя вберіг,
Ворог знову коїть лихо,
Ки́да дрони на поріг.
В крижаному царстві місто потонуло
І усіх за руку в казку повело,
Тріск усього гілля птаство все почуло.
Так по всьому царстві кожного вело.
Загорнулись в кригу всі кущі й дерева,
Зустрілись осінь та весна,
Таке буває раз в століття,
Та це не в маренні, не в снах:
І плід, і цвіт сіли на віття.
Зустрілись осінь і весна,
Дай нам, Боже, ПЕРЕМОГУ,
Забери усю тривогу,
Хочем в МИРІ дальше жити,
УКРАЇНУ відродити.
Прожене́м орду прокляту,
ФРОНТОВІ ЯНГОЛИ
( Присвячується всім медикам на фронті )
В халати білі медики вдягались,
Та в комуфляж вдягнулись в бліндажах,
Всі будьте добрішими й світ стане кращим,
Лиш правді у вічі дивіться щораз.
Моліться за те, щоб не став світ пропащим,
Й не чули ніколи образливих фраз.
Всі будьте добрішими й світ таким буде,
День уроди́н у кожного бува,
І цьо́го дня щороку ми чекаєм,
З ним мудрістю життя нас напува,
Й щоб він прийшов, ми Го́спода благаєм.
У бідного й багатого він є,
І в сад, неначе пта́ха прилітає,
Злітає ПРИВИД в небо дуже гідно,
І кожен злет – продовження життя,
Усі бої́ закінчує він плідно –
Він спалює ординця, як сміття.
Пала ординець в небі, наче факел,
