Олена Каюрова
Як ти в думки проникнув?
На всіх моїх демонів рикнув
Тепер вони милі пухнастики
Що чекають на ніжність та ласку
Коли ти поруч мене так криє
Примарилося, не відчуваю тебе
Може це моя звичка невтішна?
Вигадувати стежку, що веде
До алеї посохших вишень
І мріяти зібрати їх у кошик
Не знаю чого мені треба
Життєве яке маю кредо
Світогляд рядками лікую
Що схід сонця мені пророкує?
Обертати все на розвагу
Привертати до себе увагу
З солодкою дозою стресу
Хоч і всупереч інтересам
Тримати руку на пульсі
Дивитись як на прибульців
На тих хто не в соц. мережі
І в усьому вбачати межі
Скрізь афірмації, потужні мантри
Інсайти та секрети тантри
Скляні очі різних коучів
Не відрізнити день від ночі
Пишу історії не про кота та мишу
А про емоцій шум та болю тишу!
Шукаючи свою життєву нішу
Єдиний мій господар - совість
І ці рядки не випадковість
Я відправляю в спам всю «загадковість»!
Розплутувати важко й ризиково...
Кінці тримаємо, а краще б слово
Якщо вже так важко допетрати
Може просто зв’яжемо светрика?
Вважаєш, що добре тямиш в геометрії?
Не половинку, а ціле шукаєш в симетрії?
Ти б обережніше фантазувала
Ти лиш трикутника кут… Не чекала?
А ти великий ігроман
Та твої ігри для дорослих
І не вберіг мене шаман
Не пхати в них свій носик
Я досі не знаю правила
Та звіт собі віддаю
На який би колір не ставила
Тільки я завжди програю