Я день чекаю особливий, де сонце світить саме так, як десять років тому. Де хмарки сніжно білі, пухнасті, особливі. Де є прекрасні краєвиди, що сонцем оповиті. Де річка досі є, і радісно хлюпоче. Де спів пташок лунає.
Та зараз мушу я чекати, той особливий день.
Він кожен раз по різному приходить, то декілька разів на місяць, то тільки раз на рік.
Бува приходить в ранці, і аж на цілий день, або ж під вечір, коли вже сонце спати йде.
Терпіня я багато маю, тож дочекаюся його. І вже як прийде не прогавлю.