ЖОРСТОКІСТЬ І ЗЕРНА ДОБРА
Жорстокістю світ оповитий,
Хоч зе́рна добра у ріллі,
Й гріхами людськими омитий,
Панує ще й зло на землі́.
Диявол усім заправляє,
І сіє усюди він зло,
Жорстокістю все засіває,
З тих зе́рен не зі́йде добро.
Жорстокість цвіте буйноцвітом,
Добру́ не дає прорости,
Що робиться, Боже, зі світом,
Де зе́рна любові знайти?
Де взяти насіння турботи?
Як в ду́ші засіяти їх?
Чи зміняться з ними істоти,
Що чинять в житті тільки гріх?
Жорстокість для них, як Причастя,
Добро їм пізнать не дано,
У цьо́му вбачають лиш щастя
Й з добром не простелять рядно.
А хочеться світ весь засіять
Добром, і любов’ю, й теплом,
Жорстокість наза́вжди рзвіять
Й наза́вжди покі́нчить зі злом.
13.11.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 966275
