ЖИТТЄВА СТЕРНЯ
Життєва стерня́ й срібні ро́си,
І збіжжя на ній золоте,
Життя побілило вже й ко́си,
Ще й стрази у нього вплете́.
Життєва стерня́ пожовті́ла,
Був різний на ній урожай,
Вже й зрілість на пле́чі присіла
І старості каже: «Чекай!».
Життєва стерня́ є колюча,
Вона не така, як покі́с,
Поде́куди згадка болюча,
Бо ли́лось не раз море сліз.
Життєва стерня́ – це світанки,
Це дні, вечори́, та ще й ніч.
В усьо́му свої́ витинанки,
Які ми не скинемо з пліч.
Життєва стерня́ – розмаїття,
Розмаїття всього́, що було́,
Колосся і всяке суцвіття,
Яке навіть буйно цвіло́.
Життєва стерня́ – скатертина,
Орнамент на ній, вишиття,
Вона – у відтінках картина,
І назва картини – «ЖИТТЯ».
07.11.2021 р.
© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2022
Свідоцтво про публікацію №122011502807
