Зелена я
Зелений, темний, таємничий Сад
Він переслідує мене
Не зводить погляду й кричить
Щось безіменне, а потім мовчить
Мовчить і безсоромно бреше
Лупає очима й вогонь довіри креше
Обіймами на спокій мою увагу звертає
А від поцілунку обличчя відхиляє
Ображена, я сховалась під ожини кущем
А Сад зелений почав зелень косити точеним ножем
Якби я не пригнулась, то голову згубила б
А нащо голова, якщо ж характеру нема?
А я сміливо погляд недруга шукаю
Заспокоюю в обіймах, а потім голову звертаю
Зелений Сад - ось моя сім'я
Зелений Сад - моє третє я