затони і заводі
дай мені кольору.
кольору
колючого,
кострубатого;
бачу, ти невимогливий,
надворі під зорями спатимеш.
кадмію,
міді і
кадмію,
волосся твоє каскадами;
не бійся
зростися із травами,
упасти на землю
без пам'яті –
я в очі тобі світитиму,
в саду над тобою стоятиму.
марно вже
мріти і
маяти
над лобом твоїм
кометами,
я знаю, кого ти ненавидів,
і знаю, про кого випитував.
хай вічі у тебе –
озерцями
дивляться м'яко,
із подивом –
за ними
затони і заводі
мовчать каламутними водами.
