Панувати тобою
Мені б впиватись запахом дощів,
Коли асфальт чорніє під водою,
І крапелька так гучно капотить
Вдаряючись об руку мою.
Неначе цілий світ у моїй владі.
Немовби все мені під силу від тепер,
Але в думках - тобою панувати:
Один лиш сенс, який у мене є.
Та я й сама воліла би розбитись,
На тисячі молекул, а тоді
Ти випив би мене з дурманом,
Який я приготовила тобі.
Мені б вселитись глибоко під шкіру,
У твою душу трішки б заглянуть,
Щоб знати чи розділиш ти зі мною
Життя оце, як мученицьку путь?
Чи ти страждав зі мною би ночами?
Чи перейшов на темний бік єства?
Чи би стояв за моїми плечами,
Чи б за твоїми заховалась я?
Якщо кістлява би мене зустріла,
Чи ж ти б поник чи помсти би шукав?
Або ж призвав з пекельної безодні
Всю плоть мою - яку ти покохав.
Якщо б все людство стало на порозі,
І вибір би упав до твоїх ніг-
Спали усе до тла, а досі
Я дякую, що ти мене вберіг.
