З'єднані
Ніколи не різала тіло, бо мені лезом розірвали душу.
Існував би фізичний її прототип, крові стало б більше ніж на калюжу.
Ви падали б туди колінами, оплакуючи мертві очі.
Вони ж плакати більше не зможуть.
Зволожуючі каплі їм не допоможуть.
Коли говоримо про змарноване, то знайте,
що порушили баланс єднання:
чистому тілу зовсім не боляче, душа ж всі удари прийняла.
Воно бажатиме помсти, за неї,
бо була незрівняна.
В цих двох часу завжди мало, а ви ще й частину забрали.
Енергія, залишена тілу, кипітиме дуже яро.
Єдиний погляд скляних очей випалюватиме на вас шрами.
Таким меркантилам, як ви, дуже спішу сказати:
сліди крові перекисом зможете відіпрати,
проте про скоєне ті шрами не дозволять забувати.
