Її осінь
Це осінь, дівчинко моя, це осінь.
Тут все пливе так мимоволі,
Тут сум і жаль, і висновки печальні,
Тут все немов відкрите на долоні.
А ти ідеш, розплевши свої коси,
А на твоїх очах ще досі сльози.
Ти вже забула про оті,
Такі чудові білі дні і ночі,
Ти все забула про кохання,
Про такі ніжні поривання.
На твоїх очах ще досі сльози,
Та ти ідеш розплевши коси.
