Янголи
Нам завжди казали, що янголи не плачуть.
Вони не бачуть криваві сни,
Їх завжди спіткає удача.
Та ніколи не пізнавали біди.
Завжди казали, що янголи не відчували болю,
Не знають, як болить душа,
І їм ніколи не розбивали серця.
Нам читали книги, малювали портрети,
Де янголи завжди щасливі, сильні, мужні.
Що мешкають вони високо там, на небі,
Та поглядають за нами згори.
Та чому ніхто ніколи не говорив,
Що навіть вони пізнали важку долю.
Теж страждали та боролись за волю,
Проливали немало сліз, бачили немало горя.
Перетерпіли сотню мук, тортур,
Бачили, як проливаються ріки крові,
Молились, щоб припинилася війна,
І настав мир на цьому світі.
Чому ж сховали від нас всю правду,
Чому брехали нам все життя.
Невже влада та гроші цінніше, ніж душа.
