Якось-то буде!
З голоду й нужди вмирає мужик,
Крадіж, рабунки, весь край – один крик.
Мати вбиває голодну дитину.
Батько кидає кохану родину,
В Росію, Молдавію тягнуть плачучії
На заробітки отарами люде…
Радьте, розумні! Рятуйте, маючії!
– Якось-то буде! Якось-то буде!
Поле мужицьке в жидівські йде руки,
Школи мужицькі не сіють науки,
Але незгоду й ненависть народну;
Слово правдиве і думку природну
Травлять газети, хорти мов летючії,
Право, сумління потоптані всюди…
Радьте, розумні! Рятуйте, могучії!
– Якось-то буде! Якось-то буде!
1880
