Я памʼятаю ті моменти
Я памʼятаю ті моменти,
Коли проймав пекельний біль,
Та не спаса медикаменти,
Я клала душу на престіл.
Ця жертва вічною здавалась
І рівноцінною була,
За всі ті згаяні моменти,
Коли щасливий час я зна.
Спасіння вже нас не дожене.
Пропаще тіло у вогні.
Покута венами стікає,
Бездумні би дожити дні.
