Я обростаю панцирем до сили твоїх образ
Я обростаю панцирем до сили твоїх образ
Серце вже не намацати
отак відразу
через наростні часу
Як в дитинстві бавилися
вирощуючи кристал
з гранул солі
ти нарощуєш гострі
виступи болю
Замість квітів
в тобі сталагміти
Я хотіла би вміти
тебе зцілити
але лізуть
нові порізи
цей і наступні рази
Камінь товщає як його не гризи
тільки заточиш собі різці
Я обростаю лускою
Гартую волю
Тікаю живою
При твоїй зброї
мені не лишитись собою
Істинно
ми б не мали триматись нарізно
але бажане
ще не дійсність
Легше стане
на відстані
