ВСЕ У КОЖНОГО СВОЄ
У кожного осінь своя,
У кожного свої простори,
У когось – ще й літо буя…
Чому все по-різному доле?
У кожного барви свої,
У кожного різна палітра.
Чи бачить хтось барви мої?
Чи змиють дощі й здує вітром?
У кожного гама своя,
У кожного різні октави.
Різниться між інших моя…
Буяють по-різному трави.
У кожного ноти свої,
Та й різні вони за звучанням.
У когось квітують гаї,
А в когось – в усьому мовчання.
У кожного струни дзвенять,
По-різному теж натягнулись,
Роки всі за обрій летять
Так швидко, що ми і не зчулись.
15.09.2020 р.
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2020
Свидетельство о публикации №120091504741