Вияв осінньої вдачі
В морозних обіймах вітрів,
Як вияв осінньої вдачі,
Холонуть,хоч завжди гарячі,
Долоні в кільці рукавів.
І з неба крутих куполів
На тебе зухвало ззирають
Хмарищі, мов пурпур криваві,
Рум'яних своїх кольорів.
За ковку взялись павуки,
В повітрі летить павутина,
На ній, на хисткій волосині
Мандрують вони крізь віки.
Нап'ються вологи мохи,
Їх листя від нас поховає.
В мовчанні холоднім ридають
Останні осінні квітки.
