Він вдягався на цвинтар
Він вдягався на цвинтар,
Сьогодні його ховають.
Можливо, труну вкриють листям.
Гарним, жовтим, опалим.
Можливо, поверх підуть квіти,
Сині, червоні, рожеві.
Він встиг пожити на світі,
Він буде не лише на папері.
Вдягнути біле чи обрати чорне?
В якій позі краще лягати?
Так, щоб душа виходила швидше,
Щоб швидше вернутись до мами.
Зрештою, вибрав біле,
Востаннє замкнув двері.
На сходах побачив сусіда,
Він плаче там з неділі.
Він плаче і плаче,
Заливаючись сльозами.
Чого ж ти плачеш, неначе
Не знав, що буде далі?
Усе йде за розкладом,
Усе йде за планом.
Сьогодні опівночі
Труну опустять шнурками.
Випивкою закінчать день даний,
І для чужих скажуть, чим мрець знаний.
Можливо, посиплють листям,
Гарним, жовтим, опалим.
Чоловік вийшов на вулицю,
Глянув на тих, що час ще мають.
– Бийте у дзвони сусіди
Сьогодні мене ховають.
