Відьма (пісня)
Обгорілими руками
Креслиш знаки на пісках.
Той, хто смів тебе образить,
Пізнає страждання смак.
Ти ж не діяла ніколи
Шкоди іншим дотепер…
Та вогонь тебе намовив,
Щоб мучитель твій помер.
Ти прожила дивні дні
Ти палала у вогні
Кращі друзі – чорний кіт
І пітьма
Ти відкрилась небесам,
Ти ховалась у лісах,
Та навколо – тільки страх:
Ти – відьма…
Біль і страх минуть колись.
Там, де будеш жити ти,
Зам не знатиме ніхто,
Мала через що пройти.
І тоді сама природа
Згладить шкіру на лиці
Й знову в тебе буде змога
Володіти світом всім…
