«Відцуралися люди мене!»
Відцуралися люди мене!
Сей та той надійде і мине!
Тільки боязно скоса зирне…
Чи бояться ті люди мене?
Я блукаю, мов звір серед гір,
Серед шуму вулиць містових,
В серці чую слова, мов докір:
«Ти проклятий один серед них!»
Самотою ходжу я, мов блуд,
З горем в серці нестерпно важким…
Всі знайомі минають, ідуть –
Поділитися горем ні з ким.
Якби в сльози кривавії знов
Міг я все своє горе розлить,
Я би виплакав всю свою кров,
Щоб нічого з людьми не ділить.
18 ноября 1880
