Вибач мамо
Залишилось попелище,
Туди повільно падав сніг.
Як би мовити простіше?
Я не встиг.
Не встиг повернутись до дому.
Побачити рідних.
Випити з друзями рому.
Зробити малих.
Я обіцяв що повернусь,
Поїсти твоїх паляниць.
Приїду посміхнусь,
Наобіцяв дурниць.
Дивлюсь на своє тіло,
У голові багато думок.
Колись воно життю раділо,
А тепер готуйте вінок.
Мені було не лячно.
Я вас захищав.
Лише це було важливо.
До бою добровільно рушав.
Мамо я не знаю,
Що далі робити.
Вічним сном засинаю,
Ти повинна далі жити!
Вибач, але мені треба йти.
Я за пеклом бачу світло.
Можливо щастя зможу найти.
Здається там щось розквітло.