В очах її – ночі
В очах її – ночі, в очах її – спиці,
і в’яжуть тумани забутих старин.
Герої приходять, героям не спиться,
герої зникають усі, як один
в її темних косах, і в чорних зіницях,
ідуть чередою та просять вони:
- Поглянь же, кохана, на змучені лиця,
і щастя, забутим, назад поверни.
І чується голос, і чується – злиться:
- Забула героїв, про лицарів я.
Забудьте про мене, хай інша насниться,
хай інша дарує вам ваше життя.
В очах її – ночі, в очах її – спиці,
і в’яжуть тумани забутих старин.
Герої приходять, героям не спиться,
герої зникають усі, як один.
06.07.2020
