«Ужас на Русі»
Лихо, сусідо! Ой горе нам, свату!
Світ вже кінчиться! Вже буря гуде!
Чув ти? На нашу нещасную хату,
Кажуть, страшенная змора іде.
Десь проявились якісь нігілісти –
Кажуть, що се людоїди, хотять
Русь нашу, матінку, з кашею з’їсти,
Перевернути теперішній лад.
Все перевернуть униз головами:
Учні професора стануть навчать,
А як азбуки не вміє – різками,
Як він їх нині, будуть його прать.
Вірні тоді парастас будуть править,
Але поклони піп битиме сам;
Купчик над склепом сей напис поставить:
«Хто дасть найменше, товар йому дам».
Суд буде також для них відповідний:
Неук судитиме вчених панів.
Хто вкрав, а хитро – той вийде свобідний,
В цюпу – хто вкрасти хотів, а не вмів.
Красти, ошукувать всім буде вільно,
Чесний заробок – отсе буде встид,
Злодія зловиш в коморі – постій-но!
Злодій тебе до уряду тащить.
Не хлоп державі з кровавого поту
Буде, як досі, податки зносить,
Але держава за хлопську роботу
Премії буде рік-річно платить.
Волі назадники стеклі запрагнуть,
А ліберали її прокленуть,
Взад поступовці, мов раки, потягнуть.
Прямо вперед невидющі підуть.
Вівці муть, кумочку, пастиря пасти,
Яйця муть, кумочку, курку учить;
Люди легальні муть грабити й красти,
Чесних почнуть злодіяки тіснить.
Горе, сусідо! Ой лихо нам, свату!
Світ вже валиться! Тріщать вже стовпи!
Треба покинуть і жінку і хату
Та вандрувать на кубанські степи.
14 декабря 1880
Ой, зле, сусіде! Лихо нам, свату!
Тяжко на світі дихати вже!
Чув ти? На нашу бідную хату,
Кажуть, страшная змора іде!
Десь появились злі нігілісти…
Кажуть, неначе вни-то хотять
Русь нашу матір з кашею з’їсти,
Перевернути весь старий лад!
Все-ді поставлять горі ногами:
Хлопці будуть-ді вчителя вчить,
А як не вміє, далі різками,
Як він їх досі, стануть лупить.
Парафіяни службу муть правити,
Піп буде бити поклони сам,
А зате мусить церков поставити
І ще довкола звести паркан.
Також податки буде платити
Не хлоп державі, але вона
Хлопові, – має всіх си живити,
Сіять, орати й жати сама.
В суді засядуть хлопи й міщани,
Тії судити стануть панів;
Не арештантів поліціяни,
Муть пильнувати, так як велів
Досі закон наш, но арештанти
Поліціянів! Злодій краде,
А як властивець зловить го, – stante
Pede в арешт го злодій веде.
Лихо, сусіде, ой горе нам, свату!
Тяжко на світі прожити буде!
Чув ти? На нашу нещасную хату,
Кажуть, страшенна помора іде.
Десь появились якісь нігілісти, –
Кажуть, що се людоїди, хотять
Русь нашу матінку з кашею з’їсти,
Перевернути теперішній лад.
Все-ді поставлять долі головами:
Хлопці будуть тоді вчителя вчить,
А як не вміє азбуки, різками.
Як він їх досі, будуть го лупить.
Люди тоді парастас будуть правити,
Але поклони піп битиме сам,
А зате сам мусить церков поставити.
І коло неї зробити паркан.
В суді засядуть хлопи і міщани,
Щоб адвокатів судити й панів;
Хто вкрав, а хитро, той вільний остане,
В цюпу, хто вкрасти хотів, а не вмів.
Не хлоп державі податки платитиме,
З грунту, і хати, й усього добра,
Але хлопів всіх держава живитиме,
А газдівство їх обійме сама.
Голі пройдисвіти банк закладатимуть.
Щоб багачам дозичати гроша;
З голоду бідні утішно вмиратимуть,
Щоб була сита по смерті душа.
Волі назадники встеклі забагнуть,
А ліберали її прокленуть,
Взад поступовці, мов раки потягнуть,
Прямо наперед сліпії підуть.
Вівці муть, кумочку, пастиря пасти,
Яйця муть, кумочку, курку учить,
Люди легальні муть грабити й красти,
Чесних будуть злодіяки судить.
Горе, сусідо, о лихо нам, свату!
Жий в такім світі, і стій, і терпи!..
Радше покинути жінку і хату
І вандрувать на кубанські степи!
