Ураган і злива
Хоч ти не мій – та будеш у мені завжди,
Як свіжий подих вітру і ковток джерельної води.
Як ураган, якого я чекала все життя,
Й якому віддала усю себе без крихти каяття.
Ось так у Всесвіті зустрілись Ураган і Злива,
І ця зупинка називалася – « ЩАСЛИВА».
А потім Бог розвів їх - й долі дав,
Її призначив Сонцем, ну а його Він Місяцем назвав.
***
