Україна - земля нескорених
Закінчиться війна
І знов чебрець вкриє землі задумане чоло
Ми відбудуємось, все буде краще, ніж було.
Та йде болюча пам'ять напростець
Як вистояти ти могла віками у тяжку годину
Земля нескорених, Безсмертна Україно.
Скільки батьків, снів, братів,
Ішло по цій землі і падало в квітки
не залишаючи навіть слідів
І це не місяць і не рік, віки.
Тебе гнітили, ти вогнем палала,
Лилася кров, та ти з руїни, ненько воскресала
За непокірність, голодомор зробили,
Та Україну не здолали і не вбили.
Потім Повстанська Армія і дисиденти
Їх не зломили тюрми і концтабори.
Скільки їх в сибірські мерзлі землі
Так і не зломившись, полягли.
Далі майдан і добровольчі загони
В боротьбі за Незалежність і свободу.
Ви назвали себе "миротворці"
Та ви всесвітні поганці
Після вашого "миротворіння"
Лише смерті, розрухи, жахіття
І скажений отой недоросток
З вас зробив кровопивців відсоток
Подолати ви нас надієтесь
Та ви своєю кров'ю вмиєтесь.
Колись ви були нащадки
Льва Толстого, Некрасова, Пушкіна
Тепер озвірілі істоти,
Просто сожителі путіна
Від вас світ відвернеться, поганці,
Ви не люди, ви путінські ланці.
Ви з землею зрівняти хотіли
Українські міста і села
Але знайте, нас не здолати
Ми козаків нащадки
Стаємо завжди ми до бою
Коли бережем свою землю і волю.
Ти за себе сказала раша
Ви не люди ви Zвірі, Vампіри
Де нам управу узяти
Чи ланцюга на тодішнього "брата"
Ми Європу просили, благали
Закрити небо над нами.
Не почули? Злякались? Бог з Вами
Чи у світі єдність пропала?
Чи ви, мудрі, згубили кебету*?
Сьогодні ми у вогні палаєм
Завтра на Вас полетить ракета
Я думою лечу понад туманом
Що наляга над Орчиком старим
Туди, в минувшину далеких днів,
Коли діди забуті й незабутні
За покоління дбаючи майбутні
Трудилися у поті своїх чіл:
Орали, сіяли і ставили оселі
Сади садили і зростали села.
Ми - їх нащадки
Піднімем до життя свою країну
І зацвітуть садки вишневі
І загудуть хрущі над ними
Рашистів ми поборемо
Хай пам'ятають всі
Теперішні і ті, що ще прибудуть,
Що Україна - земля нескорених
Вона була, є і завжди буде!
І буде мир і тиша між лугів,
Коли весна піснями неба
Навчає Орчик текти між берегів,
І в лісі все, від клена й до сосни,
Що животіє, росте, цвіте, літає, повза
Підкориться мелодії Весни.
04.2022
__________________________________________
* Кебета (розмовне) - уміння, хист, розум див. "Український тлумачний словник"
