Твердість
(Пам'яті Максима Кривцова)
На фронті загинув *тут вставте імʼя*,
ще скільки таких доведеться почути,
якщо серед них опинюся і я,
я хочу лише не зостатись забутим.
Давайте як є, я не те щоб герой,
а так, коментатор соціальних тенденцій,
чи маю я право ще грати цю роль,
допоки війна в моїм домі іде — ці
питання занадто складні для моїх
замучених власними бідами скронь,
чи можна співати щось ще, крім молитв,
чи можна пустити у серце вогонь,
коли він зʼїдає фасади домів,
коли укладають могилами в ряд,
і що я такого словами довів,
чого не зумів би донести снаряд?
Я справді не знаю, я наче німий,
коли говорити потрібно про це,
можливо, війну цю здолаєм не ми,
та ми будем ті, хто почали процес,
і хай мене завтра туди понесе,
де слів не почути в пітьмі канонад,
я серце відкрию і піду на все,
щоб хоч на хвилину здійнятися над
знайомими схилами, море з яких
ввижається дзеркалом неба, і там
здійсниться все те, що я нам уявив,
на памʼять воді і на радість вітрам.
7 січня 2024
