Тут Рідна земля
Їде потяг крізь ниви та поля
Тягне пісню, що тут Рідна земля
Що навколишні дуби
Пам’ятають жах війни
Запах попелу, золи й вогню
«Братську любов», та братську брехню
Де барвінок посеред згарища росте
Де мала квітка кохання спогад береже.
В цих дубах одвічний дух живе
Танцює в кронах, світиться в очах
Вогонь запалює в наших серцях.
І коли чуємо, як вітер лоскоче гілля
Ми пам’ятаємо, що тут Рідна земля
